Стокгольм – Хельсберг – Хамстад

     Прокинувшись ранком і піднявшись на палубу, побачили вражаючу картину. По перше, яскраво світило Сонце, хоч і було досить прохолодно, по друге - судно йшло крізь Стокгольмський архіпелаг, часто змінюючи курс. Зліва і справа по курсу один за одним змінювались острови. В інформаційному центрі порому взяли карту з графіком проходження островів, тому мали можливість не тільки спостерігати, а й отримати додаткову інформацію  про кожний острів. Що вразило: на кожному приватному подвір’ї, в громадських місцях – державні прапори. Звичайна справа – яхти і моторні човни, інакше як дібратись до столиці.

   Після швартовки і вивантаження автобуса відправились на екскурсію. Зазвичай, розпочали з історичної частини – Гамла Стан. До 1980 року район офіційно називався  Місто між мостами  — історичний центр Стокгольма, що знаходиться на острові Стадсхолмен. Перша назва «Стокгольм» (сток – колода, хольм – острів) відносилась тільки  до Старого міста, але по мірі того, як місто розширялось, назва поширилась на всю територію нинішнього Стокгольма.

    В старій частині панує своя неповторна атмосфера. Тисячі туристів, дуже багато молоді. Стокгольм – одна з неформальних молодіжних столиць світу. 

Толерантність шведів зашкалює. На одній з історичних площ знаходиться музей Нобеля, де і по сьогодні працює Нобелівський комітет з літератури. Під час нашої екскурсії група естонської молоді проводила якийсь флешмоб перед музеєм, а за 50 метрів – кафе для осіб з нетрадиційною сексуальною орієнтацією. З прапорцями та іншою атрибутикою.  Важко собі уявити, щось подібне у нас.

                 Прапори ЛГБТ спільноти на головному офісі Данського банку

   Перед Королівським палацом спостерігали зміну почесної варти. Це найбільший діючий Королівський палац у Європі. Тут знаходиться робоча резиденція короля Швеції Карла ХVI Густава. Вже 7 років, як король пенсіонер. Між іншим прав він має менше, ніж пересічний громадянин. Згідно закону король не має права втручатись у політичне життя країни і не має права голосу на виборах.

   Такою ж грандіозною будівлею, збудованою у стилі неокласицизму і необароко ( фасад)  є будинок риксдагу – парламенту Швеції.

    Друга екскурсія носила назву Місто на воді. Стокгольм розташований на березі озера Меларен, яке називають «душею Стокгольма», на 14-ох островах, в місті багато проток,  каналів, мостів (57). Часто місто називають Північною Венецією. У цьому плані місто схоже з Копенгагеном і Амстердамом. З оглядового майданчика місто виглядає чудово. В ході екскурсії побачили будинок, в якому Нобель винайшов динаміт, оперний театр на острові Юргарден, посольський квартал. До речі, винахід динаміту Нобелем, для Швеції мав винятково важливе значення, адже в основі Скандинавського півострова лежить кристалічний щит і будь-яке будівництво тут було пов’язане з великими труднощами. Динаміт вирішив цю проблему. В місті багато тунелів, 30 % будинків – під землею. Стокгольмський метрополітен вважається справжнім шедевром сучасного мистецтва — найдовшою, підземною, мистецькою галереєю у світі. Звичайно витвори мистецтва дуже відрізняються від традиційних, архітектурних, підземних палаців таких як, наприклад  Московський метрополітен. Стокгольмський метрополітен дуже відрізняється від інших саме тим, що більшість зі станцій системи зроблені у ефекті підземної печери, яскраво розмальованої.  Незважаючи на винахід Нобеля все ж найпопулярнішим шведом є жінка -  Астрід Ліндгрен.

                                             Сучасні райони Стокгольму

    Дві години вільного часу використали для самостійної  прогулянки містом. В місті багато туристів з Азії – китайців, корейців, японців, індусів. Подібно до Амстердаму – на дорогах велосипедні доріжки, по яким потік велосипедистів. І не доведи господи попасти під велосипед, на доріжці правий буває тільки велосипедист. В місті багато парків, газони як природні, так і штучні. Комунальні служби чистять їх пилососом. На травичці лежать люди, відпочивають, читають, обіймаються.  В озері і в каналах плавають лебеді, качки.

В старому місті туристи люблять фотографуватись біля Еверта Таубе. Для шведів він, як для нас Володимир Висоцький. Таубе - шведський поет,композитор, співак.

    Швеція країна з високим рівнем життя. Всі напевне чули вислів про те, що соціалізм вперше побудовано у Швеції. Це дійсно так. Заробітні плати, пенсії, соціальні гарантії тут дуже високі. Не в останню чергу через високі податки. Але багато незвичного для нас. Народжували тут донедавна в середньому у 36 років. За рахунок масової імміграції з Африки і країн Азії, вік знизився до 29 років. У країні 17 форм шлюбів. Найпоширеніші – самбо (співмешкання», сербул (літні люди проживають окремо, у шлюбі формально) і мамбу (молодь, що проживає з батьками). Взагалі, тут зрідка живуть з батьками, молодь з 19-20 років заробляє на життя самостійно.

      Біля музея Нобеля. Тут засідає Нобелівський комітет з літератури

      Неподалік королівського палацу за фінською церквою розташований затишний дворик, в центрі якого знаходиться улюблений пам’ятник містян – «Залізний хлопчик». Його руки обіймають коліна, голова закинута назад, обличчя практично відсутнє… Але скульптура настільки зворушлива, що жителі міста і туристи сприймають її як живу людину. Ця скульптура є найменшою у Стокгольмі, а можливо і в світі -  вона ледь більша за кулак. Дворик, де розташована скульптура, не музейний, а звичайний – житловий. Жіночки, що живуть неподалік, по черзі плетуть своєму «сусіду» шапочку і шалик, вважаючи свою роботу почесною місією. Існує прикмета, що якщо «Залізного хлопчика» погладити по голові, то повернешся до Стокгольма ще раз, тому що дух скульптури просить тебе про це. Згідно повір’я, не можна брати гроші, залишені біля «Залізного хлопчика», інакше станеться біда.

     З «Залізним хлопчиком» пов’язано багато повір’їв і легенд, одна з них така. Колись один з шведських королів замислився про те, що в його місті відсутній скульптурний символ, що потрібно придумати щось не гірше від данської «Русалоньки» або брюссельського «Пісяючого хлопчика». Монарх домовився з місцевим майстром, однак у процесі створення скульптури у короля залишалося все менше і менше грошей. Коли роботу було завершено, в палац привезли величезний ящик, в якому був ще один, а в ньому – ще один… У підсумку перед королем і його підданими постала 20-сантиметрова фігурка з написом: «Скільки заплатив, на скільки і зробив !» З тих пір за скульптурою стали помічати цікаву властивість: якщо погладити фігурку по голові і покласти поряд з нею декілька монеток, бажання обов’язково здійсниться.

Окрім Стокгольма побували у другому і третьому за значенням містах країни Гетеборзі і Мальме, маленьких містечках Хельсберг і Хамстад.

    Гетеборг – найбільший порт країни і велике промислове місто. На відміну від столиці – сучасне місто. Після введення в дію Ересунського мосту спостерігається бурхливий економічний ріст Мальме. Визначальною рисою міста є 45% іноземців – іммігрантів.

    Маленькі містечка вражають своєю чистотою, охайністю, тишиною.

                                                              Хельсберг

Хамстад