Блог учителя Миколаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Кеди Сергія Івановича

Вільнюс – Рига

Відстань між двома столицями 300 км; враховуючи якість європейських доріг, подолали її за 4 години. Автостраду ремонтують місцями, але це не створює проблем. Можливо, через вихідний день, а скоріш за все – через продуману систему об’їздів. На полях – посіви кукурудзи, кормового буряку, сіножаті й пасовища. Всюди: і в Литві, і в Латвії, і взагалі в усіх країнах, які проїхав, сіно в тюках лежить на полях, подекуди – з краю поля. В селах, обабіч дороги, чимало напівзруйнованих будинків. Масова еміграція литовців і латишів в європейські країни має місце, в тому числі і з сіл.

Рига зустріла чудовою сонячною погодою і святом. Латвія, як і Литва, святкує Незалежність. Тож набережна Даугави вся в наметах. Тут і виставки майстрів Латвії, і торгівля всім – виробами з бурштину, національним одягом, сувенірами, смаколиками тощо. Екскурсія почалась із Площі, в центрі якої стоїть пам’ятник, який в народі називають тепер «трьом солдатам». Радянську назву – пам’ятник червоним латиським стрільцям – воліють не згадувати. Сучасна історія Латвії стверджує, що стрільці не стільки допомагали встановленню більшовицької влади в Росії, скільки боролись вже тоді за незалежність Латвії. Ось так. Поряд – музей радянської окупації, щоправда знаходиться він на реконструкції, тому зайти до нього не вдалося. Різниці в окупації німецькій і радянській латиші не вбачають, бо напис на музеї – 1940 – 1999 рр.

Пам'ятник трьом солдатам (червоним латиським стрільцям)

За бажання оббігти головні пам’ятки столиці Латвії можна, мабуть, і за годину-дві. Це, до речі, відповідь на запитання багатьох мандрівників, які подорожують транзитом через Ригу до інших країн.

Екскурсія продовжилась старим містом. Старий центр тут досить компактний, але при цьому дуже колоритний, затишний і цікавий, тож гуляти цими вимощеними бруківкою вузькими вуличками – саме задоволення. На дахах часто можна побачити цікаві статуї та прикраси. Адже більшість будинків кінця ХІХ – початку ХХ сторіч зведені в особливому стилі "ризький модерн" із вигадливою ліпниною й іншим оздобленням фасадів.

Вузенькі вулички, красиві будинки, численні церкви, велика кількість туристів створюють неповторну атмосферу. Зупинюсь лише на двох моментах. У ці дні в Ризі – виставка ведмедів. Муніципалітет Берліна надіслав більше 200 розфарбованих в кольори країн ведмедів ( за числом країн світу). Нагадаю, що ведмідь – символ Берліна. З задоволенням фотографувались на фоні українського ведмедя. На жаль, переміг у цьому році не наш, а білоруський ведмідь. Про це ми дізнались вже пізніше, перебуваючи в Копенгагені.

Це наш - український ведмідь. А обіймає його - найстаріший турист нашої групи дядечко Михайло. Йому 74, але фору дасть багатьом молодим.

Рига, як і Таллінн, – улюблені міста кінематографістів, а Рига – своєрідна «кінематографічна Мекка». За радянських часів в усіх фільмах Європу знімали в них. Це «17 миттєвостей весни», «Варіант Омега», серіал про Шерлока Холмса тощо. Між іншим, саме з вікна одного з тутешніх будинків викинувся професор Плейшнер, проваливши явку на Квітковій вулиці в "Сімнадцятьох миттєвостях весни". Насправді вікно у "швейцарському Берні" знімали на непарній стороні ризької вулиці Яуніела. Існує і понині магазинчик з співочими пташками.

А на парній стороні радянські кінематографісти оселили Шерлока Холмса й доктора Ватсона, "перейменувавши" її в лондонську Бейкер-стріт.

Квіткова вулиця у фільмі "17 миттєвостей весни", а насправді - вул Яуніела.

У Ризі є й інші локації з фільму про Штірліца: "церква пастора Шлага", зовні – це насправді лютеранська церква Хреста на вулиці Ропажу, 120. А інтер’єр храму з органом режисер Тетяна Ліознова знімала в Ризькій євангельсько-лютеранській церкві св. Павла.

Пташиний магазин існує і сьогодні. Знімок вийшов не зовсім вдалий: у віконному склі відбивається вулиця.

Стара Рига

У порівнянні з Вільнюсом і Таллінним Рига виявилась бруднішим містом. Взагалі у всіх прибалтійських столицях «наліт совка» ще присутній, що виявляється у радянській архітектурі, зокрема у «хрущобах». Однак вони поступово реконструюються. Нові ж райони Риги мають цілком європейський вигляд і мало чим відрізняються від нових районів Стокгольма чи Копенгагена.

Дорога на Таллінн проходить узбережжям Ризької затоки і чимось нагадує дорогу від Гааги до Амстердаму. Так же зліва по ходу вода і сосни, елітні будинки місцевої знаті і жителів Росії ( переважно людей мистецтва і олігархів).