Блог учителя Миколаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Кеди Сергія Івановича

Обласний фінал "Джури"

Протягом п’яти днів перебував з учнями школи в Запоріжжі, де на базі обласного ліцею з посиленою військовою та фізичною підготовкою «Захисник» відбувся обласний етап Всеукраїнської дитячої військово-спортивної гри «Сокіл» («Джура»). П’ять днів юні джури жили в умовах літнього табору в наметах, за розкладом наближеним до армійського. Програма змагань була різноманітною і насиченою, тож діти отримали добрий досвід, заряд патріотизму. На жаль, повторити минулорічний успіх в силу різних причин, нам не вдалось, зросла конкуренція, рівень підготовки команд. Ряд районів серйозно підійшли до підготовки до фіналу – нова екіпіровка , обладнання, а головне – зросла майстерність джур. І все ж, нам вдалось вибороти перемоги в конкурсах «Добре діло» і «Бівак», стати призером в конкурсі «Рятівник».

Не обійшлось і «без ложки дьогтю» - загальне обурення викликало суддівство одного з ключових конкурсів – «Впоряд». Наведу тільки один з прикладів – одним з елементів конкурсу було виконання стройової пісні. В протоколі конкурсу читаємо – «Тематика пісні, ідейна спрямованість». Команда обрала одну з найвідоміших і можливо, найпатріотичніших пісень – «Ой у лузі червона калина», яка була гімном УСС, воїнів УПА. Її співали В’ячеслав Чорновіл з побратимами в залі Верховної Ради у ніч проголошення Акту Незалежності України. Судді виставляють 5 балів, в той час, як деяким командам 10 і навіть 13 балів. Повторюю, не за виконання, а за тематику пісні, ідейну спрямованість. «А судді хто ?» - викладачі військового ліцею, люди у поважному віці, бувші «совєцькі офіцери». Звичайно, їм більше до вподоби – «По долинам и по взгорьям…» і «Вьется, вьется знамя полковое…», але у нас же українська військово-патріотична гра і ми в Україні. І як анекдот – увечері того ж дня, дає концерт ВІА частини 3029 Національної гвардії України. Молодці хлопці – висока майстерність і тематика справжнього, українського, патріотичного гурту. Всі разом співаємо ( текст пісні роздали всім учасникам змагань), що б ви думали ? Так, «Ой у лузі червона калина». Ну і завершуючи – всі п’ять днів ми бували у казармі ( там туалети і умивальники), мали можливість спостерігати за ліцеїстами та їх вихователями. Так от, переважна більшість ліцеїстів говорить на російській мові і вихователі подають приклад. Враження таке, що ти не в українському військовому ліцеї, а на знімальному майданчику російського серіалу «Кадети». Спостерігаючи за тим, як відбуваються призначення на керівні посади в заклади комунальної власності Запорізької облради вже не дивуєшся нічому.

І все ж закінчити хочеться на позитиві – діти чудово провели час. Отримали безцінний досвід, поспілкувались з однолітками з усієї області, отримали заряд патріотизму.